Міністерство освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра техногенно-екологічної безпеки Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри ТЕБ 25 вересня 2007 р. (протокол № 2) Зав. кафедри _____________Мохняк С.М. Тема 4 (лекція ) ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ з дисципліни "Безпека життєдіяльності" для студентів всіх спеціальностей Львів - 2007 План лекції Фізіологічні і психологічні компоненти діяльності людини. Основні аналізатори людини, що забезпечують безпеку життєдіяльності. Гомеостаз. Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на психофізіологічний стан людини. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя людини. Соціально-психологічна безпека. Деструктивна поведінка. Безпека і конфліктологія. Духовно-релігійна і інформаційна безпека. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини На організм людини діють безперервно змінювані чинники навколишнього середовища. Між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага; коли ця рівновага порушується, виникають захворювання організму. В життєвому середовищі на людину діють матеріальні (хімічні, фізичні) і біологічні чинники. Хімічні чинники – це хімічні елементи або сполуки в складі повітря, води, грунту, їжі, які необхідні для нормальної життєдіяльності, але можуть бути і причиною захворювань. Фізичні чинники (температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск, шум, радіація) при певній інтенсивності негативно впливають на фізіологічні функції організму. Біологічні чинники (їстівні рослини, тварини) становлять основу харчових продуктів, але можуть бути і причиною захворювань ( бактерії, віруси, паразити). Людини і сама здатна впливати на функціональний стан свого організму. Сприятливі чинники внутрішнього впливу - здоровий спосіб життя, покращення умов праці і харчування, негативні - шкідливі звички, стреси, тощо. Реакція організму залежить від дозування чинника: при тривалій або надмірній дії негативного чинника життєва активність організму пригнічується. Умови середовища, в яких будь-який чинник виходить за межі комфорту і пригнічує людину, називають екстремальними (аномальна температура, високогір’я, польові умови). Фізіологічні особливості організму людини У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти – фізіологічний і психологічний. Людський організм – це сукупність тілесних і фізіологічних систем – нервової, серцево-судинної, травлення, кровообігу, дихання та ін. Визначальну роль у функціонуванні організму людини як складної біоенергетичної системи відіграє нервова система, яка пов’язує всі системи і частини тіла в єдине ціле, бере участь у сприйманні, аналізі та опрацюванні всієї інформації, що надходить з внутрішнього та зовнішнього середовищ. У разі перевантажень організму саме нервова система формує його захисно-адаптаційні реакції. З точки зору БЖД надзвичайно важливими є фізіологічні резерви стійкості та надійності організму людини – він може витримувати навантаження, на порядок більші від тих, що зустрічаються в повсякденному житті. Мозок людини, за різними оцінками, задіяний лише на 2-6 % потенційних можливостей. Основні аналізатори людини Людина сприймає навколишній світ з допомогою органів чуття, саме вони інформують нас про різні види та рівні небезпек. Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень центральної і периферійної нервової системи, які сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього середовища і з самого організму людини. Сучасна фізіологія розрізняє вісім видів аналізаторів – зоровий, слуховий, шкірний, вісцеральний, руховий,смаковий, нюховий, вестибулярний, перші чотири з яких найбільш важливі у забезпеченні БЖД. Усі аналізатори за структурою і принципом дії однотипні. Вони мають на своїй периферії рецептори (апарати, що сприймають енергію зовнішніх подразників і перетворюють її в нервовий імпульс), від яких імпульси надходять у центральну нервову систему ( відповідні ділянки кори головного мозку). Висока чутливість рецепторів з...